Батькам

П'ЯТЬ ПОМИЛОК ПІДТРИМКИ

Ознаки того, що ви виховуєте дітей правильно:

1) Дитина не боїться проявляти перед вами свої емоції.

2) Дитина приходить до вас, коли стикається з проблемою.

3) Дитина може обговорювати з вами свої думки та почуття, не боячись вашої реакції.

4) Ви не критикуєте дітей і "не вішаєте на них ярлики".

5) Ви заохочуєте її розвивати свої таланти та займатися тим, що їй цікаво.

6) Ви встановлюєте межі дозволеного, щоб забезпечити дитині безпеку.

7) Ви визнаєте та виправляєте власні помилки у вихованні.

ЯК ПРАВИЛЬНО ПІДТРИМАТИ У ВАЖКІ ЧАСИ?! АНАЛІЗ ПОМИЛОК.

"Все буде добре", "не переймайся", "це не кінець світу", "я ж казав (ла)" - це НЕ підтримка!

Немає універсальної формули, що підходить для будь-якого випадку. Але зате є речі, які точно НЕ треба робити, тому що вони ніяк НЕ допомагають і НЕ є підтримкою.

ПОРОЖНІ ОБІЦЯНКИ

"Все буде добре", "усе владнається", "життя обов'язково налагодиться" — це порожні обіцянки.

Ви не можете знати напевно, що чекає нас в майбутньому (якщо, звичайно, ви не екстрасенс), а в такому формулюванні ще й підкреслюєте, як зараз погано (адже добре, якщо воно взагалі буде, то тільки в майбутньому).

Якщо не знаєте, що сказати — мовчіть, будьте поруч і обіймайте. Ви здивуєтеся, але один з найефективніших способів підтримки — теплі дружні обійми і прості слова співчуття ( "мені дуже шкода", "я так тобі співчуваю").

ЗАБОРОНА НА ЕМОЦІЇ

"Не плач", "не треба так хвилюватися", "заспокойся", "візьми себе в руки" і т.д.

Якщо ви дійсно хочете підтримати людину, а не просто позбутися її — то ви як раз таки будете допомагати їй проявляти свої емоції, а не придушувати їх. Ні для кого не новина, що стримані емоції руйнують нас зсередини, перетворюються в хвороби і отруюють нам життя.

Будь-яка людина має право сумувати, злитися, відчувати образу, коли знаходиться у важкій життєвій ситуації. До друзів і близьких ми звертаємося не тоді, коли хочемо виглядати дорослими, розумними і сильними, а тоді, коли хочемо просто побути самими собою, нічого з себе не зображуючи.

Тому, якщо ви хочете підтримати або втішити когось — дайте йому можливість розповісти про свої переживання.

Знецінення ЧУЖИХ ПРОБЛЕМ

"Це не варто таких сліз", "це не кінець світу", "нічого ж по суті не сталося", "це можна пережити" і т.д.

Якщо ви не розумієте почуття іншої людини, не знаєте, як влаштовані її переживання — це не означає, що вона не страждає. І навіть те, що "в Африці діти голодують" або "є ті, кому набагато гірше», не робить її страждання меншими.

Але найстрашніше те, що знецінення заподіює реальну шкоду. Людина перестає відчувати себе значущою і важливою для вас, відчуває себе непотрібною, втрачає здатність до довіри.

До речі, психологи відносять знецінення до однієї зі складових емоційного насильства.

БЕЗГЛУЗДІ ПОРАДИ

Це ж очевидно — будь-якій людині з проблемою вкрай необхідно в першу чергу виговориться і бути почутим. Не отримати мудру пораду, не вислухати настанови, а висловити, наділити слова тим, що вона відчуває.

А вже поради, адресовані в минуле ( "потрібно було зробити так"), — саме безглузде, що можна сказати. Уже все сталося, минуле не змінити, історія не має умовного способу.

ОЦІНОЧНІ КОМЕНТАРІ

"Раніше думати треба було", "а я тебе попереджав (ла)", "все ж було очевидно заздалегідь", "не треба бути таким наївним" і т.д.

Тут навіть коментарі зайві. Цілком зрозуміло, що це не підтримка.

Це банальне самоствердження за рахунок слабшої і вразливішої (бо їй зараз погано, вона проживає горе) людини.

Кращий спосіб підтримати близьку або рідну людину — просто бути поруч, уважно вислуховувати, дбайливо і тепло обіймати.

Не оцінювати і не знецінювати, не перебивати зі своїми коментарями, не переносити на неї свої проекції, домисли і висновки з порадами.

Все, що потрібно — це активна участь, добре співчуття, душевне тепло. Можливість висловити свої почуття, емоції, переживання.

І реальна конкретна допомога (посидіти з дітьми, зібрати грошей, приготувати їжу), а не абстрактні пропозиції.

"Кoли ви знахoдитесь з кимось, хтo ваc тотально приймає — це терапія. Відбувається зцілення."

"Кращий спосіб зцілити людину — це міцно її обійняти".

Автор: Марина Зоріна

Шановні батьки! Ось і почався новий навчальний рік. На що слід звернути увагу батькам для організації безпечного онлайн-простору в Інтернеті для своєї дитини.

Основні правила Інтернет-безпеки вашої дитини:

1)    створити та налаштувати разом з дитиною її власний обліковий запис, навчити ним користуватись;

2)    навчити дитину створювати надійні паролі та нікому їх не повідомляти;

3)    пересвідчитись, що на смартфоні або комп’ютері дитини встановлені налаштування для захисту (вікові обмеження, фільтр контенту, тощо). Впевнитися, що вона може самостійно під’єднатися та відкривати необхідні веб-сторінки;

4)    домовитися з дитиною, що під час уроків вона буде використовувати лише ті Інтернет-ресурси, які необхідні для навчання;

5)    розповісти про ризики в кіберпросторі (підозрілі посилання чи файли з вірусами, ризики під час встановлення невідомих програм, небезпеку онлайн-спілкування з незнайомими людьми, загрози, які можуть виникнути внаслідок розповсюдження в інтернеті особистої інформації);

6)     обговорювати з дітьми правила етичного онлайн-спілкування, план дій на випадок нестандартних ситуацій (наприклад, алгоритм дій, якщо зник Інтернет, надійшло повідомлення від незнайомця тощо);

7)    підтримувати з дитиною довірливі відносини, щоб у разі небезпеки вона звернулася до вас за допомогою.

 

Попередження дитячого (підліткового) суїциду 

У підлітковому віці діти відчувають протиріччя між прагненням самостійності і незалежності та відсутністю досвіду. Вони схильні до емоційних сплесків, непослідовної поведінки. Ці особливості психіки роблять їх вразливими до різних життєвих обставин, особливо,якщо ці обставини травмуючі.

Як же підтримати свою дитину, які є попереджувальні ознаки суїциду, та що робити, якщо ви помітили ці ознаки?

Якщо Ви помітили у дитини ознаки суїцидальної поведінки - відверто поговоріть із нею, і зверніться за допомогою до психолога!

Бережіть себе та своїх близких!